Як підготувати дитину до появи братика чи сестрички
Коли батьки готові до народження другої дитини, то поспішають повідомити про це першій. Проте у майбутніх батьків і старшого брата чи сестри погляди на поповнення в родині можуть кардинально відрізнятися. Мама й тато подекуди навіть не уявляють, які думки виникають у первістка та чому так різко змінилася його поведінка після поповнення.
Причини ревнощів у старшої дитини
Старшим дітям непросто: ось ти живеш собі один-єдиний у батьків, а тут, бам, і з’являється конкурент. Тому немовля сприймається дитиною, як той, хто забирає увагу найближчих людей. Дорослим усе зрозуміло, в їхніх очах первісток — вередун, котрий не розуміє, як важко впоратися з новонародженим, що він потребує багато уваги й сил.
Ревнощі — це природна реакція на зміну ситуації. Уявіть, що ваш чоловік (чи дружина) привели додому нову людину й тепер весь час проводить лише з нею. Неприємно було б, правда ж? Малюк відчуває те саме: агресію, гнів, злість, розпач, заздрість, образу.
До речі, емоція не завжди проявляється істерикою. Деякі діти намагаються отримати увагу від батьків надмірною слухняністю або… любов’ю до молодшого. Бо тільки тоді мама і тато помічають старшу дитину. Але це призводить до формування комплексу неповноцінності, тривожності, емоційного дисбалансу та неврозів.
Читайте також: «Троє та більше дітей — як не зійти з розуму»
Чому потрібно готувати старшу дитину до поповнення заздалегідь
Якщо ви тримали вагітність у секреті, принесли немовля з пологового будинку зі словами: «Сюрприз! Це твій брат, ти повинен його любити», то поставили старшу дитину перед фактом. Малюк, не маючи часу на те, щоб звикнути до цієї думки, буде почуватися розгубленим і «порадує» вас не лише ревнощами чи істериками.
Найбільш небезпечним наслідком відсутності підготовки до поповнення є так званий синдром «відкату». Він характерний для дітей від 2 до 8 років. Малюк підсвідомо чи свідомо втрачає здобуті навички, наприклад, припиняє користуватися горщиком або вимагає соску. Тим самим він намагається уподібнитися до немовляти, щоб привернути батьківську увагу. Така поведінка потребує корекції спеціаліста.
Скільки б не було років старшій дитині — 2 чи 10 — у будь-якому разі про появу братика чи сестрички скажіть їй завчасно, краще ще в період планування вагітності. У спокійній обстановці розпитайте дитину:
- Чи є в її друзів молодші брати та сестри?
- Чи хотіла б вона бавитися з молодшим?
- Як вона поставиться до появи немовля в родині?
Так можна з’ясувати хоча б настрій малюка. Звісно, у 4-5 років ця ідея видаватиметься чудовою. Школярі ж розуміють, як це вплине на їхнє життя, що доведеться чимось жертвувати чи поступатися.
Як підготувати дитину до новини про поповнення
Багатьом батькам знайоме хвилювання з приводу того, як відреагує старша дитина на появу братика або сестрички. Ми підготували кілька рекомендацій з цього приводу.
- Малюкам раннього і дошкільного віку читайте книги, пропонуйте до перегляду мультфільми, де головний персонаж має молодшого брата чи сестру. Спробуйте казкотерапію чи проектування на особистість дитини. Обов’язково розповідайте їй про вагітність і пологи доступною мовою. Підготовлена дитина сприйме цю новину по-різному, але в загальних рисах зрозуміє, чого очікувати.
- Зі школярами спрацює відверта розмова. Акцентуйте увагу на тому, що ви хочете велику родину, і поява другої дитини не означає нічого поганого для первістка. Скажіть, що брат або сестра — це справжні друзі. Не робіть тему очікування головною, але не приховуйте свій стан до останнього. Нехай народження ще одного члена сім’ї стане важливою подією, як закінчення молодшої школи чи прийдешнє свято.
- З підлітками розмовляйте по-дорослому. Зазвичай вони розуміють батьків, тому спротиву не виникає, але для тінейджерів надзвичайно важливе збереження зони комфорту та свободи. Не очікуйте схвалення, якщо плануєте облаштувати дитячу кімнату на території уже майже дорослої людини, чи допомоги в догляді за молодшим. Якщо школяр буде підлаштовуватися й боротися за вашу увагу, то підліток чітко дасть зрозуміти, що це йому нецікаво.
Розповідайте старшому про його дитинство
Розкажіть старшій дитині про те, якою вона народилася, коли, в який час дня та як це сталося. Якою вона була до цього, як поводилася у вашому животі. Якщо у вас збереглися фотографії з УЗД, можете показати їх. Розкажіть про те, що молодший братик або сестричка народяться такими ж крихітними й милими, як і він кілька років тому.
Позитивний приклад багатодітних сімей
Якщо серед ваших знайомих є сім’ї, в яких двоє та більше дітей, візьміть їх за приклад. Розкажіть, як це добре, коли є велика родина. Коли сестра або брат підросте, вони зможуть весело проводити час один з одним. А в дорослому віці вони обов’язково будуть рідними, близькими й завжди підтримуватимуть один одного у важку хвилину.
Розширення кола спілкування з однолітками
Психологи вважають, що чим ширше коло спілкування дитини, тим легше вона переносить появу малюка у її родині. Постарайтеся зробити так, щоб у вашого старшого сина або доньки було достатньо багато друзів поза сім’єю, і щоб їхнє життя було пов’язане не лише з батьками, бабусями-дідусями, але й з іншими дітьми.
Читайте також: «7 ознак того, що дитині не вистачає вашої уваги»
Перша зустріч з новонародженим і зміна обстановки
Правильний тон у стосунках старшої і молодшої дитини слід задати ще з першої їхньої зустрічі. Ось як радять це зробити дитячі психологи:
- Не тримайте постійно немовля на руках. Віддайте наймолодшого члена родини комусь з родичів, а самі обійміть старшу дитину. Не перемикайте увагу на нового члена родини, розпитайте, як справи у старшого, як він почувається і чи готовий познайомитися з братиком (сестричкою).
- Зустріч має відбуватися у родинному колі, в ідеалі — тільки батьки й діти. Так старший не розгубиться і не засмутиться, що немовляті приділяють так багато уваги. Коли прийдуть родичі, не залишайте первістка наодинці з самим собою.
- Подаруйте особливу іграшку від малюка, невеликий «гостинець». Вона буде емоційно пов’язувати обох дітей.
- Не забороняйте підходити до колиски й торкатися до новонародженого. Покажіть, що можна і чого не можна робити. Підтримайте ініціативу первістка, якщо він хоче гратися з малюком, покатати візочок або подарувати іграшку.
Коли ж почнете налагоджувати побут, то пояснюйте дитині все-все-все. У домі з’явиться багато нових речей для новонародженого, розкажіть, навіщо вони потрібні. Не зберігайте речі першої потреби там, де знаходиться особистий простір дитини чи місце зустрічі всієї родини. Якщо вночі ви будете заходити до кімнати старшого за підгузками/соскою/пелюшками, то налаштуєте його негативно.
Пояснюйте, чому немовля плаче, наприклад, тому, що зголодніло. Це актуально, бо інколи малюк не розуміє, чому потрібно терміново йти з майданчика додому.
Порада: не обов’язково годувати дитину грудьми тільки вдома: існують кімнати матері й дитини у торгових центрах; у парку можна використовувати спеціальний одяг для мам, що годують, прикриватися пелюшкою. Як варіант — завчасно зцідити молоко, аби під час прогулянки один чи два рази погодувати маленького смоктунчика, не повертаючись додому. Якщо маєте змогу, користуйтеся послугами няні чи бабусь, щоб проводити час лише зі старшою дитиною.
Як діяти після народження молодшого
Ваша увага й прагнення мінімізувати стрес — це не все, чого потребує первісток. Потрібно подбати й про наступні речі.
Особистий простір
Забезпечте старшій дитині особистий простір, власну кімнату, де всі речі належать тільки їй, а молодшому туди зась. На перший погляд це видається дрібницею, але часто саме відсутність комфорту викликає конфлікти.
Якщо такої можливості немає, будьте готові мати справу з непорозуміннями. Для дітей пояснення «Він же не розуміє, що це твоя річ» не є вагомим. У жодному разі не виправдовуйте немовля чи тоддлера, не беріть без дозволу іграшки або речі старшого для молодшого. В очах першого — це порушення колись встановлених правил і законів, зазіхання на його власність.
Підтримка емоційного зв’язку
Уваги, особливо від матері, має бути порівну для обох дітей. Психологи радять:
- проводити деякий час наодинці зі старшим, поки з немовлям порається тато;
- гуляти усією родиною, але не зосереджуватися тільки на «начальнику у візку»;
- підтримувати побутові ритуали: сніданок, читання казки перед сном, прогулянки в парку. Намагайтеся забирати дитину з садка чи секції;
- цікавитися життям і почуттями старшого.
Неправильно перекладати виховання старшого на бабусь або залишати його самого на себе, бо «він уже дорослий», адже у будь-якому віці дитина потребує батьківської уваги. Вчасно помічайте, якщо вона віддаляється. Так буває, коли спроби «захопити» хоч трохи вашої уваги довгий час марні.
Інколи сигнали досить екзотичні: відмінник скочується на двійки, здорова дитина різко стає хворобливою тощо. Гірше, якщо старший не проявляє емоцій, ховаючи їх у собі. Це набагато небезпечніше, ніж істерика чи агресія.
Вони рівні, але не однакові
Усі блага розподіляються за справедливістю і не завжди порівну. Діти різного віку, мають різні характери та потреби. Якщо діти погодки, ситуація простіша, але дарувати до Нового року однаковий подарунок 2-річному й школяру неправильно. Зрозуміло, що все має бути рівноцінним, але не однаковим. Це стосується і вашої уваги: немовляті досить заколисувань, а старшій дитині потрібне спілкування, гра.
Чи потрібно просити старшого допомагати з молодшим?
Дискусійне питання серед батьків. Більшість вважає, що допомога з молодшим — це обов’язок старшого. Його вчать міняти підгузки, змушують сидіти з візком у дворі, просять наглянути, поки мама готує обід. У чомусь цей підхід раціональний (встигнути все без допомоги неможливо), але з точки зору психології неправильний.
Ви маєте право попросити про допомогу, але з різних причин дитина може вам відмовити. Звичайно, залучення до виховного процесу — це один зі способів провести час з обома, до того ж так первісток почуватиметься потрібним, «дорослим» помічником. Але якщо він не хоче, то змушувати непотрібно. Вам доведеться поратися самим, поки старший займається, гуляє з друзями чи відпочиває.
Якщо ж дитина погодилася, обов’язково подякуйте й оцініть це, і робіть так кожного разу, будьте вдячні навіть за незначну послугу. Схвалення дуже важливе для дітей від 3 до 6 років. Не забувайте радитися зі старшим, коли проводите час разом: куди піти гуляти, що готувати на обід і т.ін.
Вибирайте правильну стратегію поведінки. Захищайте старшого, якщо молодший дозволяє собі зайве. Покажіть, що ви розумієте, хто переходить межу, і готові прийти на допомогу.
Оптимальна різниця у віці між дітьми
Майбутні відносини ваших дітей один з одним багато в чому залежать від того, яка у них буде різниця у віці. Вважається, що найвдаліший період для народження другого малюка — від 3 до 5 років після появи першого. Це обумовлено не тільки психологічними причинами (спільні інтереси тощо), але й станом здоров’я батьків, особливо мами, якій потрібно буде перенести повторну вагітність і пологи.
Народжувати менш ніж за два роки після перших пологів не рекомендується з медичних причин. Вашому організму потрібен час на відновлення, а з двома маленькими дітьми вам доведеться у рази важче, ніж з одним. Водночас така маленька різниця між дітьми їм якраз піде на користь. Вони будуть разом рости, розвиватися та грати.
Різниця більше 5 років нехороша тим, що у такому віці старша дитина, скоріш за все, вже звикла до того, що вона єдина. І водночас у цьому віці вона вже готується або йде до школи, а це вкрай складний період і для неї, і для вас. Зараз нічого не можна упустити й по максимуму приділяти час підготовці до навчання.
Звичайно, наведені цифри умовні й у кожній родині все розвивається індивідуально. У вас може бути своя оптимальна різниця у віці між дітьми.
Що робити, якщо дитина не хоче братика або сестричку
Усі родини різні, тому універсальної поради у цій ситуації немає. З одного боку, це рішення ухвалюють батьки, бо вони дорослі, відповідальні тощо. А з іншого — йдеться про комфорт старшої дитини.
Якщо первісток категорично проти брата чи сестри, то шлях звикання буде довшим та складнішим. Також ніхто не гарантує, що старший прийме молодшого і не буде йому шкодити у майбутньому. Тож краще відкладіть вагітність і поверніться до розмови й планування через півроку-рік. З часом ситуація може змінитися на краще, але не виключено, що дитина залишиться при своїй думці.
У такому випадку радимо апелювати до тези «Для тебе нічого не зміниться». Вона допоможе запевнити, що малюк — для батьків, ніяких обмежень чи додаткових обов’язків для старшого не буде. Далі принципово цього правила дотримуватися.
Коментарі покищо відсутні